Про очікувану реорганізацію водогосподарських організацій Чернігівщини

Кожен свідомий громадянин України розуміє, що без реформ і реформувань нашій країні не обійтись. Про це йдеться мова не тільки на владних заходах, а й на зібраннях громадських організацій. 

Не було виключенням і цьогорічне зібрання Чернігівського земляцтва, на яке зібралися не тільки члени громадської організації, що мешкають у столиці, а й чисельні гості з Чернігівщини. Більшість гостей прямували до Києва не тільки для того, щоб послухати спів аматорських колективів, переглянути виставки, подивитися відеофільм про основні минулорічні події з життя земляцтва, а, перш за все, поспілкуватися та по можливості започаткувати вирішення нагальних питань для свого регіону.

Саме останнім керувалися й представники делегації Сосницького району у складі заступника голови райдержадміністрації Олега Трамани, заступника голови райради Геннадія Смаглюка та селищного голови Андрія Портного.

Багато питань вони започаткували та погодили у ході спілкувань на зібранні. Також не обійшли стороною й проект Коцепції реформування організаційної структури Державного агентства водних ресурсів України, що торкнувся інтересів не тільки Сосницького, а й Менського, Новгород-Сіверського та половини Коропського районів.

Оскільки на земляцькому зібранні не зустрілися з Головою Держводагенства України Іриною Овчаренко, котра є багаторічним членом Чернігівського земляцтва, вирішили звернення райдержадміністрації та райради скерувати одному із земляків – народних депутатів України. Найбільш чуйним до проблем земляків виявився Олег Дмитренко, котрий надіслав до Держводагенства України своє депутатське звернення.

Після розгляду депутатського звернення, сьогодні на його адресу з Держводагенства України надійшов лист №750/3/11-17 від 09.02.2017 з доданою Коцепцією реформування організаційної структури Державного агентства водних ресурсів України, що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України.

Отриманий документ є цікавим не тільки для керівників Сосницького, Менського, Новгород-Сіверського та Коропського, а й для інших районів Чернігівщини та широкої громадськості.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Читати також:

Міст, якого довго чекали, може зникнути

Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом

Національна Рада Реформ

Проведені реформи в Україні

Пояснювальна записка

Деснянському БУВР – 10 років

Згідно із Законом України № 2988 – ІІІ від 17.01.2002 р. «Про загальнодержавну програму розвитку водного господарства» та з метою створення на Україні органів управління водозбірними басейнами з урахуванням географічних особливостей їх розміщення, Декретом Кабінету Міністрів від 15 грудня 1992 р. № 8 «Про управління майном, що є у загальнодержавній власності» та наказом Держводгоспу України від 17 жовтня 2006 р. № 202 Деснянське регіональне управління водних ресурсів і Чернігівський облводгосп було ліквідовано. 1 січня 2007 року створено Деснянське басейнове управління водних ресурсів, до складу якого ввійшли 7 міжрайонних управлінь водного господарства та Чернігівська гідрогеолого- меліоративна експедиція.

За 10 років своєї діяльності зусиллями колективу працівників управління вдалося:

1.Запобігти втраті земель і підтопленню сільських населених пунктів, що могло бути наслідком переформування берегів, оскільки найбільші річки області, а це Десна, Дніпро, Сож, Снов мають досить високу динаміку переформування берегів.

З огляду на це, Деснянським БУВР постійно проводяться спостереження за такими ділянками. Загалом по області закріплено майже 17 кілометрів берегів річок, завдяки чому вдалося частково уникнути пошкоджень господарських об’єктів та житлових будівель.

2.Підтримувати належний моніторинг за якісним станом поверхневих вод. В області він здійснюється на 13 річках: Дніпро, Сож, Десна, Снов, Судость, Ірпа, Цата, Ревна, Сейм, Остер, Удай, Стрижень, Білоус. За показниками сольового складу і величин рН вода в річках належать до І – ІІ класу. Практично всі показники якості знаходяться в нормі, за виключенням заліза загального та марганцю, проте їх підвищений вміст не пов’язаний з техногенним забрудненням водойм, а зумовлений природною геохімічною обстановкою.

Для оперативного проведення гідрохімічних аналізів в польових умовах, Деснянським БУВР використовується пересувна лабораторія, укомплектована необхідними приладами для здійснення експрес-аналізів води безпосередньо в точках відбору. Це дає змогу оперативно виявити наявність забруднення у водному об’єкті та прийняти необхідні управлінські рішення.

3.Залучити іноземні інвестиції для розвитку водогосподарської галузі області. Так, у 2014 році в рамках Програми Європейської Комісії Clima East «Відновлення гідрологічного режиму деградованих (порушених) торфовищ в межах осушу вально-зволожувальної системи «Смолянка», розроблено проектно-кошторисну документацію по об’єкту «Капітальний ремонт гідротехнічних споруд осушувально-зволожувальної системи «Смолянка» на площі 2300 га в Ніжинському районі Чернігівської області. А в 2015 році завдяки міжнародному фінансуванню проводились роботи по капітальному ремонту гідротехнічних споруд, виконано ремонт 4-ох шлюзів № 5, 6, 7 на МК «Смолянка» та № 13 (Остер), 12- ти трубчатих регуляторів К-44, К-45, К-46, К-47, К-48, К-50, К-75, К-1-3, 1-2Ду, 3-1К, К-24-3, 3ГД та розчистку 12400 м магістрального каналу «Смолянка» та 1000 м р. Остер.

В 2016 році відповідно до контракту на виконання робіт «Відновлення гідрологічного режиму на осушувальній системі «Смолянка» до напівприроднього режиму на площі 1200 га в Ніжинському районі Чернігівської області», ТОВ «Трубіжводексплуатація» виконано розчистку каналів МК «Смолянка», 1-2 Ду, 1-2-1 Ду, 1-2-2 Ду, 1-2-3 Ду, 1-3 Ду, 1-4 Ду, 1-5 Ду, загальною протяжністю 14,1 км та капітальний ремонт 5-ти гідротехнічних споруд .

Результатом проведення даного комплексу робіт є змога відновити працездатність осушувально-зволожувальної системи в цілому, що в свою чергу дає можливість регулювання рівнів підґрунтових вод, попередження підтоплення території сільськогосподарських угідь, населених пунктів та запобігання пожежам на торф’яниках.

4.Проводити постійні екологічні акції. Деснянське басейнове управління водних ресурсів постійно приймає участь у освітній та громадській роботі. Водогосподарники – активні учасники всеукраїнських екологічних акції: «День довкілля», «Зробимо Україну чистою», «Місячник благоустрою», «Дерево миру», «До чистих джерел». Тільки у 2016 році силами водогосподарських організацій в області вдалося ліквідувати 128 несанкціонованих сміттєзвалищ, висадити близько трьох тисяч дерев, очистити від сміття 80 кілометрів берегів річок, виконати доглядові роботи на раніше облаштованих водних джерелах та упорядкувати понад 20 гектарів територій поблизу водних об’єктів.

5.Облаштувати 150 природних джерел. Візитівкою водогосподарників Чернігівщини є облаштовані природні водні джерела.

Ще з 2001 року проводяться роботи з їх упорядкування та облаштування місць відпочинку біля них. Всього за цей час облаштовано і впорядковано 150 джерел. Відкриття облаштованих джерел супроводжується урочистими заходами: обрядом освячення, концертами самодіяльних колективів, виступами школярів, тощо. Все це формує у людей цінне ставлення до водних об’єктів, розвиває їх духовний світ та сприяє бережливому використанню води.

Сергій НАГАЛЮК, начальник Деснянського БУВР

(«Водогосподарський вісник Чернігівщини», №33, січень 2017, С. 1-2)

Опубліковано у Навколишнє середовище | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

4 коментарі до Про очікувану реорганізацію водогосподарських організацій Чернігівщини

  1. Сергій Ковтун коментує:

    Реформування організаційної структури Держводагенства України – це добре. Але доки Держводагенство буде займатися паперовим реформуванням, то скоро мешканці Чернігівщини будуть пішки ходити у гості один до одного через Десну, Сейм, Снов з лівого берега на правий і навпаки.
    Питанням порятунку Десни та річок її басейну треба займатися вже сьогодні, використовуючи всі наявні можливості, не чекаючи завершення адміністративно-територіального реформування. І немає потреби чекати на реформування організаційної структури Держводагенства.

  2. Валентина Циганок коментує:

    З кожним роком річка Десна в Сосницькому районі “бере в обійми” міст через Десну. І поки дочекаємось реформувань, то міст між селами Велике Устя та Мале Устя впаде в Десну. Тисячі селян залишаться без зв’язку з районним центром, а їхати в об’їзд – 130 км.

  3. Валентина Мовчан коментує:

    Згадуючи про свою ріку дитинства, Олександр Довженко у автобіографічній кіноповісті “Зачарована Десна” писав: “Була тоді ще дівкою Десна, а я – здивованим маленьким хлопчиком із широко розкритими зеленими очима. Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим. Так багато дала ти мені подарунків на все життя. Далека красо моя! Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що лічив у тобі зорі на перекинутому небі, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах”.
    Минуло вже більше ста років, як він босоногим хлоп’ям бігав по її луках, загорав на її березі, пірнав з Білої кручі. Та життя не стоїть на місці. Підростають все нові та нові покоління юників і дівчат, які теж вважають Десну своє рікою дитинства. Та нині вона не така, як була тоді: по ній не плавають баржі, не ходить “Ракета”. Вона з року в рік дуже міліє. І, мабуть, час уже діяти, бо із дійсно голубого дива річка перетвориться в мутну калюжу та гіркі спогади.

  4. Андрій Степовий коментує:

    Порушена тема щодо Концепції актуальна не тільки для Чернігівщини, а й для інших регіонів України, наприклад, Херсонщини – краю зрошуваного землеробства.
    Звичайно, Концепція – це добре, але … діло де? Із позиції «маленьких» кінцевих водокористувачів бачиться, що схвалена Концепція наскоро списана з тих документів, на які наведено посилання. Але присутня також риторика минулих часів – типу «Ми за радянську владу!» Гасла ніби – то і правильні.
    Разом з тим виникає чимало запитань, зокрема:
    1. А що поганого в теперішній структурі управління водними ресурсами? Чи може хтось намалював на карті України свої інтереси та треба все «підігнати» під них?
    2. Як зараз відпрацьовують кошти бюджету (і не тільки) чиновники в державних органах управління водними ресурсами? Чи можливо вони поставлені в такі рамки, що і зробити, при бажанні, нічого не можуть?
    3. Як буде зв’язано басейновий принцип управління водними ресурсами з децентралізацією?
    4. Яким чином буде врахована думка кінцевих водоспоживачів «в усьому цьому»?
    5. Яким чином буде фінансуватися меліорація – такий стратегічний напрямок? Можливо й надалі держава буде діяти як останні роки – перекладанням на споживача тих витрат? Що в минулі роки фінансувала держава?
    Десь можна зрозуміти оплату подачі води, але фінансування водгоспів водоспоживачами – це не зрозуміло.
    Однак є надія, що в державних чиновників буде державний підхід до стратегічних питань, а також розуміння відповідальності.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *