Щороку, в жовтні Борзнянська районна спілка ветеранів Афганістану проводить учнівський футбольний турнір «Шураві». Цьогоріч він проходив на базі Степанівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів і був присвячений воїну-інтернаціоналісту, ветерану Афганської війни Олегу Міхнюку, який героїчно загинув у ході проведення АТО на сході України.
18 жовтня в Степанівку із запрошених шести приїхали чотири команди- з Степанівки, Сидорівки, Малої Загорівки та Кладьківки Куликівського району. Відкрив турнір сільський голова Віктор Бондаренко. Привітали учасників й побажали перемоги та цікавої гри голова районної спілки Валерій Молотов, ветеран-«афганець» Іван Саєнко, син Олега Міхнюка – Євген, представник УСВА з Києва Віталій Сидоренко.
Поки юні футболісти виборювали першу перемогу, розмовляю з Євгеном Олеговичем. Запитую, чому саме батько став прикладом для наслідування, що його пов’язувало з Борзнянщиною?
– Тут живуть його побратими Валерій Молотов, Іван Саєнко, Анатолій Козлов. Вони тяжко перенесли звістку про втрату друга та однополчанина. Тому й присвятили турнір його пам’яті. Батько був справжнім бійцем. У Афганістані його двічі тяжко поранило, відправляли додому – відмовився. Сказав, що не покине своїх хлопців. На першому місці в нього завжди були робота, друзі, а потім вже сім’я. Допомагав усім, хто звертався. Нас теж учив поважати людей, допомагати їм. Був ще того, радянського загартування, завжди говорив: «Радянський десантник нічого не боїться». Але про війну розповідати не любив. Не втаємничував і у військові справи на Сході. Разом з ним у АТО воював мій молодший брат Олег. На його очах батько і загинув. Я ще тримаюсь, а Олегу психологічно дуже важко.
З перших днів протестів Олег Міхнюк– на Євромайдані, де був обраний сотником восьмої «афганської» сотні самооборони. З початку проведення АТО добровольцем воював з «афганською» сотнею на сході України у складі 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар». Був одним із найавторитетніших командирів. Маючи великий бойовий досвід, навчав бійців, які брали участь в операції. Міністром оборони України відзначений іменною вогнепальною зброєю. 20 серпня, рятуючи інших, загинув біля селища Новосвітлівка під Луганськом.
…А на футбольному полі йшла напружена боротьба. Команди поперемінно демонстрували свої спортивні здібності, силу волі та витримку. Дехто з юних футболістів поступався у майстерності, але бажанням перемогти, обіграти суперника, виграти на свою користь не поступався. Матч за матчем визначились претенденти на призові місця. Фінальний свисток уболівальники й гравці підтримали дружнім «Ура!». За результатами змагань перемогу святкували футболісти Степанівської школи, срібними призерами стали малозагорівці, третє місце зайняли гості з Кладьківки.
У нагороду від Євгена Міхнюка, голови районної спілки ветеранів Афганістану Валерія Молотова команди-призери отримали грамоти та медалі, а переможець – ще й кубок. Отже, сьомий турнір «Шураві» відбувся. Недарма говорять, що футбол – це гра, де боротьба, як свято, а перемога – щастя. То ж до наступного турніру.
Надія ДВОРНИК