Творчі музи земляка

(До 70-річчя від дня народження Станіслава Шевченка)

У 80-тих роках минулого сторіччя я прочитав першу збірку поезій  Станіслава Шевченка «Середина ріки».    З біографічної довідки дізнався, що автор народився 23 травня 1947 року в с. Грабові нашого району. Середню школу закінчив із золотою медаллю і вступив до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на факультет кібернетики. Закінчивши виш, працював інженером, науковим співробітником НДІ, а на час виходу книжки обіймав посаду редактора Київської кіностудії науково-популярних фільмів. Поезія земляка світиться любов’ю до рідного села, до отчої землі. Серед казкової природи рідного Полісся пройшло його дитинство, шкільні роки. Звідси він пішов у незнаний світ. Щирі і мудрі поезії С.Шевченка не тільки сподобались мені, але надовго запам’яталися яскравими художніми обрядами.

Ні правдою, ні любов’ю
Не жертвуй – душу спечеш.
Хай купиш славу ганьбою –
Не купиш славою честь.

                                        («Середина ріки»).

Багато віршів написано, як мовиться, на одному подиху. Від тих пір я став цікавитися творчістю земляка. І якось десь прочитав, що першим кінематографічним доробком Станіслава був сценарій, написаний за творами класика української літератури письменника-земляка Степана Васильченка «Чайка». 1982 року на кіностудії «Київнаучфільм» сценарій втілив у життя талановитий режисер документального кіно Едуард Головня. На замовлення Міністерства освіти України створено навчальний фільм «Чайка». Цікаво, що окремі ігрові епізоди стрічки у виконанні артистів столичного театру ім. І.Франка знімали в Ічні. За сценаріями С.Шевченка було створено цілу низку неординарних стрічок (серед них – із циклу «Невідома Україна»). Окремі фільми відзначені медалями лауреата та дипломами на всесоюзних кінофестивалях документального кіно.

Згодом я дізнався, що Станіслав Олексійович з 1994 року працює ведучим програми Національної радіокомпанії України. А ще – він автор і ведучий публіцистично-мистецької програми «Зоряний час». Я переймався творчими успіхами земляка. Талановитий кінодраматург та радіожурналіст продовжує писати прекрасні вірші! Творчість його на рідкість багатогранна, він також чудовий перекладач творів польських поетів і автор двох антологій сучасної польської поезії. Збірка «Тому, що вони сущі» у 1996 році визнана кращою книжкою року в галузі поетичного перекладу на фестивалі «Міжнародний поетичний листопад» у Познані.

1997 року у Львові світ побачила збірка сучасної польської поетеси лауреата Нобелівської премії Віслави Шимборської «Під однією зіркою», яку він переклав у співавторстві із Наталією Сид’яченко. Цінність книги в тому, що вона видана в дзеркальній побудові, тобто вірші поетеси надруковані польською та українською мовами. Таке видання дає можливість читати поезії, як мовою оригіналу, так і в перекладі на українську.

Від першого знайомства з поезіями Станіслава Шевченка минуло чимало років. Я постійно цікавився його творчими доробками і чимало читав і знав про нього, але зустрітися з ним якось не вдавалося. І ось у червні 1999 року в Києві, в Національній Спілці письменників України був творчий вечір, присвячений пам’яті поета-земляка з Парафіївки Івана Цинковського. І мій давній знайомий поет – Олекса Ющенко – познайомив мене зі Станіславом Шевченком. Коли Станіслав дізнався, що ми з ним – земляки і навіть тезки, щиро зрадів, дістав із валізи свої книги, підписав і подарував. Після того ми стали з ним постійно спілкуватися і навіть потоваришували.

2000 року у Львові, у видавництві «Каменяр», вийшла друком збірка поезій великого сучасного польського поета, лауреата Нобелівської премії Чеслава Мілоша «Вибрані поезії». Дзеркальну збірку переклав і підготував до друку Станіслав Шевченко. Коли 2001 року в Україну з візитом приїздив Папа Римський Іван-Павло II, для багатьох стало несподіванкою, що він у літературному світі знаний, як талановитий поет Кароль Войтила. До приїзду понтифіка у Львівському видавництві «Каменяр» світ побачила книжка художніх творів Папи «Веслуючи в небо» та «Кароль Войтила – людина пастор, поет». Ці книжки підготував, здійснивши бездоганний переклад Станіслав Шевченко. Взагалі, у перекладі нашого земляка з польської мови вийшло більше десяти поетичних книжок.

Якщо ж говорити про оригінальну творчість Станіслава Шевченка, то варто звернути увагу на те, що в його доробках поєднуються талант поета-лірика, поета-перекладача, зорове бачення кінодраматурга, гострота відчуття проблеми, яка притаманна радіожурналісту, узагальнена афористичність дослідника точних наук з філософським баченням світу. Така універсальність духовно збагачує його творчість, допомагає знайти влучні слова, крилаті словосполучення, метафори і цікаво та неординарно випрозорити тему.

У поезіях С.Шевченка немає безликих і кволих віршів. Вони енергійні, пружні, схожі на стиглі соковиті яблука, вирощені хорошим садівником. Поет уміє знайти потрібний ритм вірша, динамічно розвинути сюжет і вдало завершити твір. У його віршах є гармонія думки, слова і почуття. Він старанно працює над художнім образом, влучно підбирає метафору і будує вірш чітким монтажем. Поет не зловживає метафорами, він так уміло плете мереживо вірша, що знайдені ним поетичні образи, тропи розчиняються у фабулі твору, ніби цементують його, роблять виразнішим, емоційнішим.

З крилатої фрази, з одного слова або незначної деталі він може створити цікавий художній образ чи символічний вірш. Поет уникає словесної бутафорії, кожне його слово – ніби стигле зерно. Він не гіпнотизує читача солоденьким пафосом, не малює наше життя рожевими фарбами. Через свої думки й переживання автор переконливо розкриває трагедію нашого минулого та напружений процес і навіть драматизм будівництва нової незалежної України:

Не вільні ще, не вільні ми, не вільні,
Допоки вільні руки загребущі.
Де помисли гріховні – душі тлінні.
Неспокій ходить, наче звір у пущі.
Де слово – всує, і де діло – всує,
Хто порятує?

                                                («Співчуття»)

Від поезій С. Шевченка віє мудрою переконливістю і красою людської душі. Адже справжня поезія передає частини душі та інтелекту її творця. І це залежить від творчого горіння, якою під час написання вірша володів поет:

Не ті слова, що без кінця
Бравадою на язиці,
А ті, що аж до олівця
Течуть сльозою по щоці.

Чимало віршів поета мають академічну довершеність. На моє творче переконання, лірика Станіслава Шевченка –  це нетлінне духовне багатство нашого народу. Відрадно, що вона не загубилась в поетичному безбережжі української поезії. І навіть більш того – легко розпізнається серед багатьох майстрів красного письменства.

Несподівано для всіх у 2007 році він заявив про себе в новому для нього жанрі-гуморі, видавши непересічну збірку «Ідіть у баню». Це дотепні, веселі прозові мініатюри, в яких цікаві сюжети, тонко підмічені певні вади нашої дійсності чи людського характеру.           Слід відзначити, що видання дуже вдало ілюструвала талановита художниця Світлана Клочко. Про багатогранний талант С. Шевченка говорить і те, що у співдружності з композитором Ольгою Турченко він 2003 року видав книгу романсів і пісень «Гілка України». На поезії земляка створено пісенний фотоальбом «У човнику вишневої пелюстки», його пісні звучать по радіо в записах незабутнього народного артиста України Анатолія Горчинського. Їх охоче співають і включають до своїх авторських альбомів заслужені артистки України Катерина Василенко, Анжеліка Андрієвська, Світлана Мирвода, Інна Андріяш-Місько, композитор Олександр Ткаченко.

Поезії земляка друкувалися в перекладах російською, польською, чеською та литовськими мовами. Про творчість відомого сучасного українського поета, кінодраматурга, журналіста-публіциста і перекладача Станіслава Шевченка, члена Національних спілок письменників, кінематографістів та журналістів України, багато писали українські та польські газети і журнали. За подвижницьку працю, перекладацьку діяльність, внесок у літературне зближення українського та польського народів він отримав письмову подяку й благословення Папи Римського Івана – Павла II.

Станіслав Шевченко – лауреат міжнародних літературних премій ім. Миколи Гоголя («Тріумф»), Івана Кошелівця, всеукраїнських літературних премій ім. Івана Нечуя-Левицького, Максима Рильського; він перший лауреат Ічнянської літературної премії імені Василя Чумака. Лауреат польських премій імені Франциска Карпінського та Вітольда Гулевича, нагороди XIX Міжнародного поетичного листопаду (Познань), премії Інституту Адама Міцкевича (Варшава). Заслужений діяч мистецтв України. А восени 2004 року відзначений урядовою польською нагородою «Заслужений діяч польської культури». Удостоєний міжнародної медалі Олександра Довженка, заснованої Міжнародною літературно-мистецькою Академією України.

Пригадую, як 23 травня 2007 року в переповненому залі столичного Будинку кіно поздоровляли Станіслава Олексійовича з 60-річчям. Ювілейне зібрання вів директор видавництва «Криниця», народний художник України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Леонід Андрієвський. Коли виступав голова Ічнянської районної ради Олександр Сенчик, назвав ювіляра продовжувачем славної мистецької традиції знаних у всьому світі вихідців з нашого дивовижного краю.

Яскраву промову виголосив видатний поет, Голова Українського фонду культури, Герой України, академік НАН України, лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка Борис Олійник. Він сказав: «Станіслав Шевченко – поет, який не хитрує з читачем, не ховається від гострих протягів епохи. Він говорить об тім, що є, а не те, що комусь хочеться… Так змушений чинити на поклик громадської совісті».

Привітав земляка також керівник Ічнянського районного відділення Товариства «Чернігівське земляцтво» в Києві Микола Вощевський, який відзначив великий вклад Станіслава Шевченка в популяризацію нашого земляцького руху. Від Національної Спілки письменників України виступив поет, драматург, заслужений діяч мистецтв України, директор Будинку письменників України Валерій Герасимчук, а від Національної Спілки кінематографістів України – кінорежисери: Борис Бойко, Едуард Головня і Георгій Давиденко. Бурхливими оплесками віддячив зал народній артистці Валентині Пархоменко за щиру пісню, яку вона виконала для С. Шевченка. Привітав ювіляра і заступник голови Товариства нашого земляцтва Микола Борщ.

А коли донька С. Шевченка зі сцени зворушливо дякувала батькові за те, що саме він прищепив їй любов до українського слова, до рідної України, багато хто в залі не стримав сльози. Під високим склепінням залу лунали пісні та вірші ювіляра, демонструвались фрагменти фільмів за його сценаріями, а друг дитинства Олександр Гаврись майстерно читав прозові гуморески, написані С.Шевченком та власного вірша, присвяченого імениннику. Глядачі побачили прекрасний фільм про життєву творчу долю С. Шевченка, який створила режисер Чернігівського обласного телебачення Тетяна Миргородська.

За довгі роки творчої діяльності за сценаріями С.Шевченка створено чимало прекрасних документальних фільмів. Він був автором та ведучим програм Національної радіокомпанії України: «Зоряний час», «Слова та голос», «Дорогою назустріч», «Золоті пропозиції поезії». Автор збірок поезій: «Середина ріки» (1986), «Віра і сумніви» (1990), «Октави кохання» (1993), «Дума кипариса» (1995), «Спів чуття» (1996), «Близьке і недосяжне» (1999), «Закон збереження любові» (2002), книжки для дітей «Буду козаком» (2003). З композитором Ольгою Турченко видав два пісенні збірники: «Гілка України» (2003); «Чудесні канікули» (2005), «Квіти небесні Земної любові» (2006), «Під сузір’ям пасіки» (2011), «Дім для душі» (2012). У перекладі польською мовою світ побачила його вибрана лірика – «Літній дощ» (1998) та «Сон про перше кохання» (1999), у перекладі російською мовою збірка поезій «Крымская роза ветров» (2002).

Станіслав Олексійович дуже часто приїздить у рідне село Грабів, він підтримує творчий зв’язок з районним об’єднанням літераторів «Криниця». Виступає у бібліотеках та школах району. У нього вистачає таланту і снаги творчо працювати у багатьох жанрах мистецтва. Вся Ічнянщина сердечно вітає нашого видатного земляка з 70-річчям і сердечно бажає міцного здоров’я, родинного щастя і творчого довголіття.

Станіслав Маринчик
м. Ічня

Опубліковано у Інше | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *