Українські прізвища часів козаччини

Часи козаччини характеризуються особливо інтенсивним творенням нових топонімів, і не тільки прізвищ, але назв хуторів, сіл, фортець тощо. Це було обумовлено значними розмірами різних форм переселення та переміщенням населення, утворенням нових поселень (міст, сіл, хуторів), а також створенням військових угрупувань (сотень, полків). 

Все це вимагало ідентифікації кожної окремої людини. До цього періоду відносяться дуже колоритні, яскраво виражені різноманітні прізвища, що, значною мірою, обумовлювалися характером і особливостями власника прізвища, його професією чи посадою, місцем звідки людина прибула. Наприклад, Гетьман – піонер цього прізвища був гетьманом, Хорунжий – був прапороносцем, Сотник – командував сотнею, Куріний, Сагайдак, Сагайдачний, Гармаш чи Пушкар – той, який має відношення до гармати, пушки.

Або такі прізвища: Апостол, Арнаут, Байда, Байдак, Байдюк, Барабаш, Батрак, Безбородько, Безносенко, Безпрозваний, Безручко, Бакир, Біда, Білий, Богун, Бордоніс, Боруля, Брус, Буйний, Буй, Бульба, Бут, Варава, Вергун, Вернигора, Вернигоренко, Виговський, Водяний, Войнаровський, Галаган, Гладкий, Гайдукович, Галака, Галамбурда, Гаража, Гинайло, Глух, Гойда, Голий, Головатий, Гомон, Гонта, Гонтарюк, Гула, Гулик, Гуменюк, Гунько, Гупало, Гурк, Дараган, Дейнека, Дикун, Добренько, Дорош, Дорошенко, Забіла, Заброда, Залізняк, Заремба, Засядьмо, Затуливітер, Золотаренко, Жмайло, Жук, Журба, Іскра, Кандиба, Карман, Кірпа, Кірпонос, Ковпак, Ковтун, Козаченко, Корінь, Кремінь, Кривоніс, Крикун, Галата, Голота, Гонта, Гулик, Гуня, Кайда, Кардаш, Кащенко, Кішка, Кисіль, Кмітко, Козачок, Кошовий, Крутипорох, Кучугура, Ласий, Леміш, Лизогуб, Лобода, Люлька, Мазепа, Малий, Могила, Молибог, Морозенко, Многогрішний, Муха, Мушкетик, Палій, Перебендя, Перебийніс, Передерій, Підкова, Полуботок, Покотило, Присяжнюк, Пугач, Орел, Орлик, Найденко, Наливайко, Наливайченко, Неборак, Невольник, Неїжсало, Недавній, Нестайко, Нечай, Нечитайло, Ніс, Ніякий, Нужний, Орлик, Остапчук, Островський, Острянин, Перехрестик, Піддубник, Порохня, Приступа, Ріг, Різун, Рябошапка, Тетеря, Троян, Трясило, Тур, Тягнибок, Тягнирядно, Ніс, Чуб, Білоус, Буйний, Злий, Зубок, Бекало, Гайдай, Гаркавий, Гаркуша, Палій, Помело, Потебендя, Притула, Рожко, Чепіга, Чепець, Черненко, Чхайло тощо.

І в ці часи часто прізвища надаються за родом заняття людини (Балагура, Бондар, Бочкар, Дяченко, Кішка, Козак, Копатько, Кравець, Кравченко, Кравчук, Крутько, Куделя, Кульбіда, Кушнір, Ласий, Логойко, Мельник, Мельниченко, Мельничук, Моргун, Наливайченко, Пасічник, Підкова, Попадюк, Сагайдачний, Сірко, Сивуха, Сомко, Сотник, Супрун, Сутика, Чабан, Чумак, Чумаченько, Шмалько тощо).

Надавались прізвища і за особистими та зовнішніми ознаками людини (Білик, Бровач, Бровченко, Брюховецький, Блізніченко, Буйний, Величко, Вертійчук, Гаркавий, Гладкий, Глушко, Дикий, Довгий, Довженко, Дорошенко, Зеленчук, Козуб, Кожух, Коротченко, Корчак, Корчинський, Костюк, Коцюба, Кремінь, Кривоніс, Куцак, Куций, Кучма, Лапченко, Ласий, Лисий, Мазепа, Мазур, Мазуренко, Мазурчак, Мокрий, Мокренко, Мурашко, Новохатько, Підмогильний, Рижко, Розум, Рудий, Руденко, Рябко, Рябченко, Сірко, Ситник, Скидан, Скік, Собакар, Сокур, Сулима, Самокиш, Самус, Северин, Семирак, Скоробагатько, Скороход, Слабошпицький, Сліпий, Сліпченко, Смілик, Собко, Собчак, Стодоля, Сторчак, Стародуб, Суходуб, Таран, Таратута, Тетеря, Тихий, Товстий, Топчій, Трясило, Тупало, Рибко, Цибенеко, Цибко, Цимбалюк, Чалий, Чебан, Черіга, Чепур, Чепурко, Черевань, Черній, Чернюк, Черняк, Чміль, Чобіт, Чумак, Чуприна, Чурай, Чухрай, Чхало, Харко, Хмара, Хмельницький, Шах, Швайка, Швидкий, Шелест, Шкаруба, Шмалько, Шрам, Шуман, Ярема та інші).

У наш час нові прізвища майже не утворюються. Але для розуміння топонімів варто звернути увагу на творення прізвищ у різні історичні часи.

Володимир ДАВИДЕНКО

Опубліковано у Інше | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *