Підзаряджалися патріотизмом

11 грудня відбулося виїзне засідання Ради ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» в Малій академії наук України, де голову, заступників, членів Ради та запрошених гостинно приймав новообраний голова Менського відділення Станіслав Олексійович Довгий.  

Після розгляду Радою нагальних питань, що стосувалися проведення конференції та зібрання земляцтва з нагоди 23-ї річниці створення, до зали були запрошені члени Менського відділення і головуючий Віктор Ткаченко передав Станіславу Довгому ведення зборів Менського відділення.

Перед початком зборів запрошені музиканти на камерних інструментах виконали ряд творів відомих композиторів, що краще налаштувало присутніх на продовження заходу.

Станіслав Олексійович повідомив, що він хоче присвятити сьогоднішню зустріч членів Менського відділення з Радою земляцтва пам’яті свого батька Олексія Прокоповича Довгого (8.08.1929-7.10.2017) – українського письменника, перекладача, літературного критика, пісняра, автора понад сорока поетичних збірок, засновника та керівника українського народного хору «Родень», заслуженого діяча мистецтв України, котрий народився в селі Городище Менського району.

Для участі в заході Станіслав Довгий запросив: свою маму Марію Іванівну; відомого українського співака кримськотатарського походження, народного артиста України, професора Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, лауреата Міжнародної літературно-мистецької премії імені Григорія Сковороди Фемія Мансуровича Мустафаєва; українського поета, перекладача, літературного критика, громадсько-політичного діяча, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка, Героя України Дмитра Васильовича Павличка; українського майстра художнього слова, народного артиста України, лауреата Національної премії іменіТараса Шевченка, Героя України Анатолія Нестеровича Паламаренка; українського фізика, історика науки, доктора фізико-математичних наук, професора Василя Андрійовича Шендеровського.

Станіслав Олексійович коротко розповів про Малу академію наук України – освітню систему, яка забезпечує організацію і координацію науково-дослідницької діяльності учнів, створює умови для їх інтелектуального, духовного, творчого розвитку та професійного самовизначення, сприяє нарощуванню наукового потенціалу країни.

На здивування земляків, Станіслав Довгий також пояснив – чому так оформлена зала, в якій проходить захід.

Першим від гостей виступив Фемій Мустафаєв, який виконав кілька пісень на слова Олексія Довгого. Ці та інші пісні Олексія Прокоповича за роки війни на сході України Фемій Мансурович багато разів співав для бійців, які відстоюють цілісність, незалежність і державний суверенітет України.

Продовжуючи захід, Станіслав Довгий розповів про те, що ще 15 грудня 2016 року  українські письменники, скульптори, художники, вчені, підприємці, громадські та політичні діячі створили ініціативну групу з побудови пам’ятника Івану Франкові у місті Києві. 14 березня 2017 року було зареєстровано Громадську організацію «Громадська ініціатива побудови пам’ятника Івану Франку у місті Києві» та створено її Правління, головою якого обрано Дмитра Павличка (до складу правління увійшов Станіслав Довгий – прим. автора).

«Іван Франко, визнаний творець основ української державності, універсальний геній, що своєю літературноюта науковою творчістю, філософським і пророчим мисленням утвердив Україну як Європейську націю. Радянська, московсько-імперська влада намагалася применшити національну та світову велич Івана Франка. Багато його творів було заборонено публікувати, а деякі опубліковані подавалися в спотвореному вигляді. Зневажливе, вульгарне ставлення Леніна до Франка визначало політику вихолощення сутності духу великого Каменяра.

На жаль, досі немає в столиці України достойного пам’ятника, що підкреслював би заслуги Івана Франка перед українським народом.

На спорудження пам’ятника вже зібрано більше мільйона гривень. Є сподівання, що й члени Чернігівського земляцтва зроблять свій вклад (Станіслав Довгий – 100 000 гривень – прим. автора)»,- наголосив Станіслав Олексійович.

Крім того, він також повідомив про існування відповідного клопотання щодо зміни назви бульвару «Дружби народів» у столиці на бульвар Івана Франка.

«Вчора Президент України Петро Порошенко підписав Закон України «Про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною та Російською Федерацією», – нагадав Станіслав Довгий.

Патріотичну тему заходу продовжив Дмитро Павличко. Один з організаторів Народного Руху України, перший голова Товариства української мови імені Тараса Шевченка, голова Української Всесвітньої Координаційної Ради закликав присутніх земляків-чернігівців не бути байдужими до майбутньої долі України, не чекати доки зі сходу знову  прийде російський окупант і не бути поза політикою, що вже оповила наші горлянки та душить.

Анатолій Паламаренко підтримав дух патріотизму віршем Івана Франка «Сідоглавому»:

Ти, брате, любиш Русь,
Я ж не люблю, сарака!
Ти, брате, патріот,
А я собі собака.

Ти, брате, любиш Русь,
Як хліб і кусень сала, –
Я ж гавкаю раз в раз,
Щоби вона не спала.

Ти, брате, любиш Русь,
Як любиш добре пиво, –
Я ж не люблю, як жнець
Не любить спеки в жниво.

Ти, брате, любиш Русь
За те, що гарно вбрана, –
Я ж не люблю, як раб
Не любить свого пана.

Він також нагадав чернігівцям, що вони повинні пишатися своїм геніальним земляком Олександром Петровичем Довженком.

«Як вміли його мучити… Ми ще, навіть, не виконали його заповіт бути похованим в Україні», – наголосив Анатолій Нестерович, запропонувавши послухати уривок із автобіографічної повісті Олександра Петровича  «Зачарована Десна».

Завершив свій виступ майстер художнього слова байкою «Про мітлу, лопату й пляшку язикату»:

Хтось покинув у сараї

Пляшку горілчану,

Непомиту, недопиту

І, звичайно, п’яну.

– Звідки ти, така хороша? –

Питає лопата. –

Не впізнала тебе зразу,

Знать, будеш багата.

Пляшка булькнула сердито:

– А я й так не бідна.

Не така, як ти, нещасна,

Чорна й жалюгідна.

На бенкетах і фуршетах

Я бувала, всюди,

А з тобою діло мають

Тільки темні люди –

Роботяги та трудяги,

Ганни та Івани,

Що розкопують траншеї,

Риють котловани…

Тут мітла біля порога

Раптом обізвалась:

– Перестань пащекувати,

Бо вимету  зараз!

– Не чіпай, – лопата каже, –

І нехай їй трясця.

Через неї, окаянну,

Всі людські нещастя.

Пляшка брязнула бундючно:

– Що ти там молотиш?

Я дарую радість людям,

А ти світ колотиш.

Вже немає ні квартири.

Ні кутка, ні хати,

Де б мені не довелося

Хоч разок бувати.

Скоро, кажуть, президентські

Вибори почнуться.

А ти знаєш, чом за владу

Всюди так гризуться?

Щоб народові служити?

Сили віддавати?

Ні, гризуться, бо бояться.

А чого? Лопати.

В хід пускають всякі брехні,

Різні компромати,

Аби тільки опинитись

Далі від лопати.

Всі трудящих захищають,

Люблять, поважають,

А трудящими, сердешні,

Бути не бажають.

Жити хочуть у достатках,

Сито і багато,

А життя таке ти можеш

Дати їм, лопато? –

Тут мітла сердита знову

У розмову встряла:

– Я газети і листівки

Вчора підмітала.

На портретах – претенденти,

Хлопці інтересні

І написано під ними,

Що порядні й чесні…

Пляшка дзигою крутнулась:

– Перестань патякать!

У газеті що завгодно

Можна накарлякать,

Журналісти хочуть їсти,

Мусять так писати,

Бо віднімуть авторучки

І всучать лопати.

І задумались, замовкли

Мітла і лопата.

Може, справді каже правду

Пляшка язиката?

Перш, ніж надати слово ініціатору, організатору та виконавчому директору Міжнародного енциклопедичного бюро з фізики, діяльність якого скеровано на створення українською мовою «Енциклопедії фізики», словників, посібників з фізики та історії науки Василю Шендеровському Станіслав Довгий зупинився на важливій події – 100-річчі Національної академії наук України, історія якої почалася із заснування Української академії наук указом Гетьмана Української Держави Павла Скоропадського 14 листопада 1918 року.

Василь Андрійович розповів про свою роботу щодо відкриття забутих імен українців, які внесли великий вклад у розвиток світової науки. Він також повідомив, що недавно відбувся семінар у Чернігові, на якому йшлося про внесок чернігівців у розвиток науки.

«Коли до влади приходять апостоли, що виховані колонізатором, толку не буде», – такої думки Василь Шендеровський.

Станіслав Довгий представив землякам директора Чернігівської Малої академії наук (МАН) учнівської молоді Наталію Лещенко. Він також повідомив, що голова Ради ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» Віктор Ткаченко погодився очолити опікунську раду Чернігівської МАН. Наталія Петрівна висловила велику надію на співпрацю із земляцтвом.

Щоб привітати земляків, до столиці прибув секретар Менської міської ради Юрій Стальниченко. Юрій Валерійович передав голові Менського відділення земляцтва Олексію Довгому годинник, який показує менський час і висловив впевненість на ще тіснішу співпрацю.

На завершення заходу дівчата родом з Городища заспівали кілька українських пісень, в тому числі й на слова Олексія Прокоповича Довгого.

Що дало це виїзне засідання Ради спільно з Менським відділенням:

-для мене особисто – підтвердило, що впродовж усіх років роботи в земляцтві разом із земляками-однодумця ми йдемо вірним шляхом, долаючи різні перешкоди, робимо те, чим має займатися громадська організація, особливо в такий складний період для України;

-для багатьох присутніх – це була підзарядка патріотизмом.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Фото автора