Два кроки для відновлення справедливості

До спільного Меморандуму (Угоди) про співпрацю Чернігівської обласної державної адміністрації, Чернігівської обласної ради, Ради ГО «Товариство «Чернігівське земляцтво» на 2020 рік пропозиції Сосницького відділення земляцтва передбачають два кроки для відновлення справедливості:

1-й.  На Чернігівщині практично всі каральні акції проти цивільного населення були спровоковані діями радянських партизан і спецпідрозділів НКВС, але це не завадило, щоб дорогою з Києва до Чернігова, на в’їзді до області, кожного подорожуючого зустрічав надпис «Чернігівщина – край партизанської слави».

Наприклад, відомо, що каральна акція 1-2 та 9 березня 1943 року у місті Корюківка Чернігівської області за масштабами трагедії не мала рівних впродовж Другої світової війни та була спровокована діями партизан, а корюківські вбивства за кількістю жертв майже в 45 разів перевищують білоруську Хатинь, у 41 – чеське Лідице, у 12 – французький Орадур-сюр-Глан.

Указом Президента України від 22.09.2011 № 925/2011  передбачалося спорудження у місті Корюківка Меморіального комплексу пам’яті жителів населених пунктів України, знищених нацистами.

Спорудження Меморіального комплексу в Корюківці не ведеться «через брак фінансування».

Однак, до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, в пам’ять про жертв вбивств мирного населення Чернігівської області у ході каральних акцій нацистів, які були спровоковані діями партизан, напис «Чернігівщина – край партизанської слави» треба прибрати.

Цей напис вже прибирали та знову відновили.

До речі, на в’їзді в Черкаську область подорожуючих зустрічає надпис «Черкащина – Шевченків край», а не «Черкащина – край Корсюнь-Шевченківської битви».

По першому кроку  пропонується – на вїзді в Чернігівську область по автомагістралі Київ-Чернігів прибрати «напис» «Чернігівщина – край партизанської слави» чи змінити на:

а) по аналогії з Черкащиною, враховуючи велич постаті Олександра Петровича Довженка, – «Чернігівщина – Довженків край»;

б) або, по нейтральності, на інший, наприклад,  – «Чернігівщина – край козацької слави».

2-й.  Кількарічну історію має питання щодо надання статусу національний Сосницькому літературно-меморіальному музею (ЛММ) Олександра Довженка, в існуванні якої можна переконатися, ознайомившись з листами Чернігівської облдержадміністрації від 23.12.2013 №07-03/8030, департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА від 30.04.2014 №15-1044/8.

У нашому випадку, клопотання про надання закладу (Сосницькому ЛММ Олександра Довженка) статусу національний порушується органом державної виконавчої влади (Чернігівською облдержадміністрацією), в підпорядкуванні якого перебуває заклад.

По другому кроку пропонується:

Вжити заходів щодо приведення Сосницького ЛММ Олександра Довженка у відповідність вимогам Положення про національний заклад (установу) України.

Олексій ОРЄХОВИЧ

Опубліковано у Вшанування пам'яті, У відділенях | Теґи: , . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

8 коментарів до Два кроки для відновлення справедливості

  1. Іван Забіяка коментує:

    Думаю, що іменувати Чернігівську область складно. Дійсно – Олександр Довженко, Павло Тичина, Михайло Коцюбинський, Пантелеймон Куліш та ще не менше десяти імен. Хтось із них більше державний, хтось – менше. Не всіх достойників ми ще й знаємо. Іменувати – ризикувати. Краще їм створювати пам’ятники, музеї, вшановувати публічно…
    «Чернігівщина – край козацької слави» – одна з можливих назв. Колись там було три козацькі полки. Зараз у повній мірі (територіально) лишилося два. І вони охоплюють майже всю нинішню область. Але, щоб це гасло виносити публічно, треба уже щоб щось було, що можна показати. Черкащина може показати Шевченкіану. Там є золоте кільце. А Чернігівщина козаччину? Але над цим треба думати. Треба шукати символ цього краю.

  2. Анатолій Пінчук коментує:

    Вірно, над цим треба думати. Але це совсім не значить, що треба думати лише той місяць, який залишився до спільної УГОДИ (яку, до речі, Земляцтво не виконує навіть на 50%).
    Згадав, як у вересні 1991 року (після ГКЧП), проїздивши польовою дорогою між селами Петрівське Козелецького району (якому у 2016 році повернули стару назву Мостище, але дорожні знаки до цього часу прославляють комуніста Григорія Петровського!), та Калита Броварського району, помітив металеву колгоспну арку з великими металевими буквами СЛАВА («кпрс» уже встигли «зрубати», залишився лише слід… Потім, так і не дочекавшись, кого славити, арку здали в металолом…
    Думаю, також зовсім не обов’язково, на в’їзді до області написати «Чернігівщина – край партизанської ганьби». Читайте тут: http://chz.org.ua/trahediji-v-kozarah-75-rokiv/#comments Щодо варіанту «Чернігівщина – край козацької зради», то згадайте і Батурин, і як зрадили Мазепу… А нинішнє промосковське козацтво Чернігівщини, що до цього часу «под окормлєнієм» московського патріархату, не заслуговує на повагу і на увагу!
    Так, над цим треба думати. Але, як сказав Олексій ОРЄХОВИЧ, «…до 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, в пам’ять про жертв вбивств мирного населення Чернігівської області у ході каральних акцій нацистів, які були спровоковані діями партизан, напис «Чернігівщина – край партизанської слави» треба прибрати».
    І негайно прибрати!

  3. Сергій Ковтун коментує:

    Порушені питання актуальні, вирішення яких під силу трійці: обдержадміністрація-облрада-Рада земляцтва. Варто зазначити, що Іван Михайлович невдало порівняв Олександра Довженка з Павлом Тичиною, Михайлом Коцюбинським, Пантелеймоном Кулішем і ще не названим десятком імен. Можливо він хотів сюди добавити ще партизанських вождів Олексія Федорова і Юрія Збанацького.
    У мене особисто відсутні сумніви в тому, що Олександр Петрович Довженко не достойний такої честі. Згадайте хоч одне – коли палали українські міста та села хто виступив проти того, що відбувалося: Павло Тичина чи Олександр Довженко. Хто автор кіноповісті «Україна в огні»: Олександр Довженко чи названі та не названі Іваном Забіякою «достойники»? Ознайомтесь з промовою Йосипа Сталіна на засіданні Політбюро ЦК ВКП(б) в ніч з 30 на 31 січня 1944 року, в якій він «оцінив» Олександра Довженка та його кіноповість «Україна в огні»: http://grachev62.narod.ru/stalin/t18/t18_161.htm
    До речі, на це засідання викликали вище керівництво УРСР та чільних діячів української культури (Бажана, Рильського, Корнійчука).
    «…Там мене було порубано на шмаття і окривавлені частини моєї душі розкидано на ганьбу і поталу на всіх зборищах», — згадував про ту вікопомну подію в історії української культури Олександр Довженко, над яким вчинили цинічне судилище.
    Крім того, у світі знають:
    Олександр Довженко – візитна картка України, основоположник української школи поетичного кіно;
    Великий Чарлі Чаплін оцінив кінематографічну творчість нашого геніального земляка так: «Слов’янський кінематограф дав світові лише одного режисера – Олександра Довженка»;
    Чернігівщина – це область в Україні, край, оспіваний Олександром Довженком у автобіографічній повісті «Зачарована Десна».
    Можна ще багато нагадати з того, що у світі знають про Олександра Довженка.
    А такими порівняннями, як у Івана Забіяки, та незнанням або вдаванням, що не знаємо про Олександра Довженка – продовжуємо незаслужено «ганьбити» справжнього українця, Людину, що за життя заслужив називатися з великої букви.
    Для Чернігівщини – велика честь і потреба бути краєм Олександра Довженка. Це буде йому своєрідним пам’ятником (адже в Чернігові так і не встановили пам’ятник, а в Сосниці не зробили того, що мали зробити, хоч й були президентські укази).
    Отже, і не тільки в 2020 році, є про що подумати та над чим працювати трійці по першому кроку, а за одне – й по другому.

  4. Микола Костюк коментує:

    Автор оприлюднив слушні і одночасно прості для вирішення пропозиції: Рада земляцтва пропонує (вносить) в Угоду (Меморандум) про співпрацю на 2020 рік, облрада та облдержадміністрація вирішують по суті (втілюють у життя).

  5. Анатолій Пінчук коментує:

    Щодо пропозицій, то є таке запитання – допоки Герб області буде прикрашати двоголовий російський виродок? Дивіться тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/Герб_Чернігівської_області#cite_note-1
    Та навіть за часів Російської імперії на Гербі Чернігівської губернії був звичайний чорний орел (з однією головою).
    Соромно!

  6. Михайло Малиш коментує:

    Не погано було б створити також на в’їзді до області «Чернігівщина – Довженків край». Думаю, що О.П. Довженко гідний такої поваги жителів області.
    Не погано було б, якщо б вирішілось питання про надання статусу національний Сосницькому літературно-меморіальному музею (ЛММ) Олександра Довженка. Вжиття заходів щодо приведення Сосницького ЛММ Олександра Довженка у відповідність вимогам Положення про національний заклад (установу) України це перший значний і необхідний крок для зрушення даного питання з мертвої точки.

  7. Людмила Коваленко коментує:

    Гарна ідея – “Чернігіщина – Довженків край”. Довженко – класик кінематографії, відомий на весь світ і ми маємо цим пишатися, можливо навіть Герб Чернігівщини змінити, додавши кінематографічну плівку. Цей напис також спонукатиме до створення нових туристичних маршрутів Чернігівщиною.

  8. Надія Заваліна коментує:

    Ім’я Олександра Довженка давно є візитною карткою України. А чому Чернігівщина, що в складі України, до цього часу пасе задніх? Адже Чернігівщина дійсно більш відоміша у світі завдячуючи Олександру Довженку. http://chz.org.ua/dva-kroky-dlia-vidnovlennia-spravedlyvosti/#more-16274

Залишити відповідь до Сергій Ковтун Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.