Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України.
Стаття 65 Конституції України.
Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Стаття 40 Конституції України.
Моя громадянська позиція щодо незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів сформована давно, є чіткою та незмінною.
Займатися вичікуванням і робити вигляд стурбованості за долю незалежності та територіальної цілісності не входить в мої плани. Саме тому, як військовий фахівець з практичним досвідом, роблю все можливе, щоб якось допомогти країні у виході з ситуації, в яку вона втрапила.
Місяць тому зареєстрував в Адміністрації Президента України свій лист, адресований Президенту України Петру Олексійовичу Порошенку, який містить ряд пропозицій. І вже бачу суттєві результати, зокрема: частково перекриті дороги; найбільш небезпечні ділянки заміновано та проведені заходи з підготовки оборони, особливо в районі міста Маріуполь; створено нові блокпости; створюється буферна зона; посилені частини забезпечення бойових підрозділів (логістика ремонтно-відновлювальні бригади і т.д.); почалася підготовка до зими; підписаний договір про створення інтернаціональної бригади; почав працювати зв’язок між Генеральним штабом України і Російської Федерації; прийнято закон про люстрацію; розпочато підготовку до проведення партизанської війни.
А був цей лист такого змісту:
«Президенту України
П.О. Порошенку
Вельмишановний Петре Олексійовичу!
Я звертаюсь до Вас, як до Президента України, який отримав підтримку більшості виборців України, у тому числі й мою. Я переконаний, що Ви ввійдете в історію як Президент, що врятував країну, відстояв її цілісність, підняв економіку та привів у Євросоюз.
Ситуація, яка склалася у зв’язку з прямим вторгненням російських військ в Україну, змушує мене як громадянина і патріота України дуже стисло викласти свої пропозиції.
В Україні зараз склалася ситуація, коли з одного боку небувалий підйом патріотично налаштованих громадян (учасники АТО від рядового та молодшого офіцерського складу до волонтерів і всіх небайдужих), а з іншого нерозуміння та неспроможність чиновників, політиків і генералів виконувати свої завдання. Тут я бачу або саботаж, або професійну невідповідність, у тому числі й боягузтво.
1.Порядок ведення АТО: сили й засоби, задіяні в АТО використовуються не ефективно. Ми працюємо не на упередження противника, а на ліквідацію створених ним проблем. У зв’язку з цим є запитання до роботи головного розвідувального управління. Взаємодія між різними підрозділами та реагування на зміни ситуації організовані слабо, особливо між Збройними силами України та добровольчими батальйонами. Неприпустимо, коли речник РНБО доповідає одну інформацію, а журналісти та бійці на місцях свідчать зовсім інше. Необхідно терміново перекрити дороги (противника не заганяти до населених пунктів, а виманювати з них і знищувати за межами цих пунктів). Активізувати роботу наших диверсійно-розвідувальних груп, головним завданням яких повинно бути виявлення і знищення розвідувально-диверсійних груп противника та з`ясувати наміри його дій. Локальне й швидке знищення сил противника, що вже знаходиться на нашій території, у тому числі й системами «Град». Не давати можливості противнику розповзатися по всій Україні. В багатьох випадках доцільно діяти не батальйонами й бригадами, а штурмовими загонами, створеними на базі рот (кількість 60-100 чоловік) та підсиленими танками, протитанковими гарматами й мінометами. До їх складу обов’язково повинні входити інженерно-саперні групи. Повинні бути створені механізовано-маневрені групи для підсилення штурмових загонів і виконання нагальних, термінових, непередбачених завдань. Кількість бойового складу підрозділів потрібно передбачити з розрахунку, що одна третина воює, одна третина готується до бою і одна третина знаходиться в резерві. Танки масово не використовувати (доцільно використовувати їх невеликими групами, не більш як 3-4 одиниці), заборонити використання танків без підтримки піхоти. Найбільш небезпечні ділянки й напрямки заздалегідь мінувати й готувати до оборони. Жодним чином спец-призначенців не використовувати як піхоту. Особливу увагу звернути на підготовку та роботу наших снайперів. Найкраще спрацювати проти снайпера противника може тільки наш снайпер. Формувати та використовувати агентуру, створювати групу для формування територіальних підрозділів з числа добровольців серед місцевого населення для очищення й оборони території. При необхідності на звільнених територіях, окрім відновлення роботи органів державної влади, створювати військові комендатури. Величезною помилкою нашого командування я вважаю наступ на саме сильне місце противника в обороні – це завжди діє не на користь наступаючих й нівелює силу нашого удару. Це противника потрібно змушувати наступати в саме сильне місце оборони наших військ. В кожному батальйоні й вище повинна бути створена група з СБУ, головним завданням якої мусить бути контррозвідка, а також оперативно-агентурна робота серед населення та бойовиків.
2.Як я розумію, Путін прагне пробити сухопутний коридор через Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь до Криму. Без цього Криму перезимувати буде важко. Тому на цій ділянці необхідно терміново посилити оборону.
3.Створити нові й посилити старі блокпости на кордоні з Російською Федерацією (Чернігівська, Сумська, Харківська області). Блокпости створювати не ближче 20-30 км від кордону для того, щоб були мінімальні втрати від артилерійських обстрілів з території Російської Федерації. А також на межі Донецької та Луганської областей з іншими областями України. В обласних центрах по всій Україні додатково сформувати батальйони для охорони і оборони важливих об’єктів. В кожній області повинен бути розроблений і підготовлений таємний план про розгортання партизанської війни. Виконання цього заходу повинно бути забезпечене всім необхідним. Відповідальним за ці заходи призначити начальника СБУ кожної області (або одного з його заступників). В учбових центрах підготувати необхідну кількість військових спеціалістів (снайперів, гранатометників, наводчиків-операторів, водіїв-механіків, артилеристів, коректувальників вогню та інших). Мобілізувати на перепідготовку й тримати в резерві звільнених у запас офіцерів, спец-призначенців та інших. Потрібно значно посилити пересувні ремонтно-відновлювальні бригадні майстерні – вони повинні бути як міні-заводи. Серйозно переглянути порядок і принципи забезпечення бойових дій. Вже зараз учасники АТО повинні готуватися й бути забезпечені усім необхідним для війни в зимових умовах.
4.Пропоную виступити з ініціативою створення інтернаціональної бригади в першу чергу з країн Балтики та Польщі. Розробити її статус і положення.
5.Кардинально змінити інформаційну політику: особливу увагу звернути на контрпропаганду проти ЗМІ Російської Федерації (війна розпочинається і закінчується в головах людей); інформаційна політика має бути розрахована у тому числі й на громадян Російської Федерації.
6.Всіма доступними способами виявляти і знешкоджувати так звану «п’яту колону».
7.Розпочати плідну «народну дипломатію», зокрема співпрацю Союзу солдатських матерів України і солдатських матерів Російської Федерації.
8.Створити робочі групи між Генеральним штабом України та Російської Федерації, а також прикордонників України зі своїми колегами з боку Росії.
9.Консолідувати зусилля всіх політиків, посадовців і простих громадян навколо ідеї захисту Незалежності України та її зміцнення.
10. Закон про люстрацію і втілення його в життя має відбутися якомога швидше. Замінити голів адміністрацій, представників силових структур а також інших чиновників, що не змогли протистояти проявам сепаратизму й антидержавницьких незаконних акцій на своїй території та в підлеглих структурах. Особливу увагу звернути на освітян в регіонах. Посадовців і генералів винних в невиконанні поставлених завдань звільняти, а якщо є законні підстави, той арештовувати.
11.Звернутись до всього світу з тезою, що Російська Федерація веде пряму військову агресію з нашою державою та донести цю інформацію до керівників держав всього світу. Мінімізувати будь-які контакти з Російською Федерацією навіть до розриву дипломатичних відносин. Зусилля нашого дипломатичного корпусу свідчать про те, що він працює недостатньо. Особливо в Російській Федерації, Білорусі, Казахстані, Німеччині та Франції. Потрібно значно посилити роботу в ООН та НАТО. Особливу увагу звернути на апарат військових аташе за кордоном та в Україні. Через різні громадські та творчі організації в Україні натиснути на відповідні організації в Російській Федерації.
12.Створити при Раді національної безпеки і оборони України Дорадчий центр, до якого активно задіяти колишніх військових та інших спеціалістів.
13.Одне з загальніших завдань – це закриття кордону. Без залучення міжнародних структур та представників Російської Федерації в цій ситуації дуже важко.
14.Суспільство розуміє, що армія потребує підтримки й народ підтримує. Але люди не розуміють, куди йдуть величезні кошти з державного бюджету.
З повагою, Ковтун Сергій Іванович, готовий до праці на благо України полковник запасу ЗСУ, учасник бойових дій 1984-85, Ефіопія, 1991-92, Нагорний Карабах, Азербайджан, закінчив Київське вище ЗВКУ у 1978 році, Військову академію у Варшаві в 1991 році, зараз керівник різноманітних арт-проектів, у тому числі «Абетка моєї Батьківщини».
28 серпня 2014 року.»
Не чекаючи відповіді на свій перший лист, як член Громадської організації «Патріотичний рух України» підготував вже наступного листа такого змісту:
«Президенту України
П. О. Порошенку
Вельмишановний Петре Олексійовичу!
Ситуація в державі складна та неоднозначна. Перед Україною постали серйозні виклики і кожен патріот України повинен працювати на благо своєї Батьківщини. Громадська організація «Патріотичний рух України» підтримує Ваші зусилля, як Президента, спрямовані на збереження цілісності України, миру, людських життів, створення кращих умов для життя і європейський вибір. Члени нашої організації приймали активну участь у Революції гідності, зараз є учасниками АТО, займаються різноманітною волонтерською діяльністю.
З метою об’єднання та координації зусиль направлених на вирішення нагальних проблем в Україні, її зміцнення, як держави, та боротьби проти агресії Російської Федерації ми пропонуємо:
1.Активізувати роботу Ради громадських організацій при Президенті України, а також при державних адміністраціях обласного, міського та районного рівня;
2.Звернути особливу увагу на патріотичне виховання дітей і молоді. Для цього:
2.1.Доручити Міністерству освіти ввести в шкільну програму уроки патріотизму та державної символіки, а також переглянути методичні рекомендації з тем і предмету народознавства, культурології та історії України;
2.2.Передбачити державну програму для дітей, юнацтва та молоді щодо розвитку позашкільного військово-патріотичного виховання, сприяти проведенню спортивних навчань і змагань;
2.3.В школах відновити уроки початкової військової підготовки – на посади викладачів військової підготовки залучати учасників АТО та колишніх військових;
2.4.Провести інвентаризацію та реорганізацію Товариства сприяння обороні України;
2.5.Встановити дату 14 квітня – Днем учасника АТО (як варіант День патріота України, День захисника України). Цим же указом скасувати День захисника Вітчизни 23 лютого
2.6.Призначити робочу групу для створення та формування експозиції майбутнього музею Революції гідності та боротьби України проти агресії Російської Федерації;
2.7.Доручити Міністерству юстиції відпрацювати положення про використання Державних символів;
2.8.Видати указ, згідно якого в усіх державних та учбових закладах і військових частинах при проведенні офіційних заходів піднімати державний прапор та виконувати гімн України;
2.9.Посилити покарання за виявлення неповаги до державної символіки України
3.На законодавчому рівні вирішити питання про створення територіальних загонів оборони. Це повинен бути резерв для Збройних сил України та міліції.
4.Після звільнення в запас рядових та офіцерів Збройних сил України та інших силових структур зараховувати їх в службу резерву з можливістю першочергового призову до силових структур України будь-якої миті протягом п’яти років з дня звільнення в запас. Зобов’язати цю категорію громадян раз на рік проходити теоретично-практичні збори не менше 5 робочих днів.
5.Створити на державному рівні орган (центр, комітет), що буде координувати роботу волонтерів, реабілітаційних центрів, центрів психологічної допомоги та служб соціального захисту й інших організацій, що займаються відновленням дієздатності та наданням різноманітної допомоги особам, що постраждали внаслідок проведення АТО.»
Сергій КОВТУН, полковник запасу