Колиска дитинства

FSK_001

На правому березі річки Десни, серед лісів і придеснянських лук, причаїлися мальовничі села з милозвучними назвами – Вишеньки та Черешеньки. Вони завжди по-особливому приваблювали до себе людей красою чудових краєвидів, багатою історією та її пам’ятками. Недаремно ж відомі режисери знімали тут свої фільми, та й про самі села можна було б написати не одну чудову книгу. Адже у ХVІІІ ст. Вишеньки та Черешеньки були власністю полководця, фельдмаршала і президента Малоросійської колегії Петра Олександровича Рум’янцева-Задунайського. Саме в Черешеньках любив відпочивати відомий полководець і навіть назву селу дав саме Петро Рум’янцев, перейменувавши Чорнявку на Черешеньки, які згодом він зробив своєю резиденцією. Саме в Черешеньках Петро Рум’янцев побудував декілька міні-палаців в класичному, турецькому та молдавському стилі. Ці східні архітектурні споруди повинні були нагадувати про переможні битви російських військ з турками. На жаль, із численних споруд Петра Рум’янцева збереглись тільки палац, побудований до приїзду Катерини ІІ, та Успенська церква – справжні шедеври архітектурного мистецтва.
Удостоїли своєю честю наші села російська імператриця Катерина ІІ і відомий фельдмаршал і полководець Олександр Суворов, який таким чином вшанував пам’ять свого вчителя.
Після смерті Петра Рум’янцева його син продав свої земельні володіння князю Сергію Долгорукому, який багато зробив для розвитку цих земель. Саме князь заснував тут цукровий завод, а пізніше – цегельний, побудував канатну дорогу через Десну.
Після революції 1917 року на території Черешеньок працювала школа для агрономів, а з 1932 року – Черешенський дитбудинок ім.Комінтерну. Це був не просто дитячий будинок, в ньому проживали діти «ворогів народу», звезені з усіх куточків України. Справжнім батьком для цих дітей (самі вихованці називали директора «Батєю») став Ілля Наумович Темес, якого було направлено із Чернігівського обкому партії на цю посаду. Саме завдяки Іллі Наумовичу та педагогам школи Черешенський дитячий будинок стає найкращим дитбудинком в Україні, і в 1956 р. йому нарівні з Київським драмтеатром та Львівським педінститутом присвоєно почесне ім’я Івана Франка, а кіностудія ім. Олександра Довженка знімає документальний фільм про черешенських дітей.
Завдяки плідній праці всього педагогічного колективу і, в першу чергу, самих вихованців, черешенські діти мали свою базу відпочинку в Ялті, могли орендувати пароплав і ціле літо подорожувати по Дніпру, а на зимових канікулах об’їздити всі визначні міста СРСР. А все тому, що Черешенський дитбудинок самотужки обробляв 200 га землі, доглядав велику пасіку, вирощував власну сільськогосподарську продукцію, мав свої майстерні, де діти навчались самим необхідним навичкам, оволодівали певними робітничими професіями.
Навіть в евакуації, в Новосибірській області, вихованці дитбудинку своєю працею заробили значну суму грошей, яку направили на будівництво літака, за що отримали подяку-телеграму особисто від Йосипа Сталіна.
З 1959 року дитбудинок реорганізовується в Черешенську школу-інтернат. З року в рік гарнішали Черешеньки, розбудовувалися, перетворювалися на «маленьку Москву».
Нинішні Черешеньки – це сучасна, впорядкована, вся в зелені і квітах, чудова школа, двері якої відкриті для всіх дітей, особливо обдарованих, талановитих, тих, хто бажає розкрити свої здібності та творчі нахили. А для цього в нашій школі є всі можливості: чудові, сучасні кабінети з мультимедійним обладнанням, великий спортзал і тренажерний зал, бібліотека, численні секції та гуртки, висококваліфіковані вчителі та вихователі.
Отже є всі умови для гармонійного розвитку особистості. А народжується маленька особистість у дошкільній групі «Черешенька», яка вже п’ятий рік працює у нашому закладі. Виховуються у ній дітки з дворічного віку. Теплим мудрим словом, лагідною рукою вихователя вкладаються у душі маленьких хлопчиків та дівчаток добрі зерна знань та умінь. І вже з’являються з-під рук малечі диво-пташки з пластиліну, і посміхається зі сторінок альбому сонечко, виведене дитячою рукою, а он «виросло» створене з відбитків маленьких долоньок різнобарвне чарівне дерево добра. І нестимуть дітлахи в своїх душах це добро з класу в клас, а на їхніх деревах розцвітатимуть ніжним цвітом нові знання, а згодом цвіт цей стане першими плодами-перемогами.
А перемогами та досягненнями наших дітей ми можемо пишатися. Вихованці школи є постійними учасниками районних та обласних предметних олімпіад, учасниками, призерами та переможцями Всеукраїнських конкурсів «Гринвіч», «Олімпус», «Талановиті кадри України», конкурсу ім. Петра Яцика з української мови. П’ять років поспіль спортсмени школи виборюють першість району з багатьох видів спорту (футбол, теніс, волейбол, легка атлетика). Неодноразово наші учні ставали призерами та переможцями обласних спортивних змагань. В закладі створено всі умови для того, щоб діти навчались за сучасними освітніми технологіями і отримували міцні знання. Наші учні мають змогу поглиблено вивчати українську мову, історію та фізичну культуру. З дітьми займаються досвідчені педагоги, призери та переможці конкурсів «Учитель року», «Класний керівник року», «Вихователь року», «Педагогічний ярмарок».
На належному рівні організований і побут вихованців: затишні кімнати з сучасними меблями, де діти мають змогу почитати книжки, пограти в ігри, а на кухнях, що є в гуртожитках, приготувати власноруч кулінарний шедевр і посидіти гуртом за чашкою запашного чаю.
Цікавим та змістовним є дозвілля дітей. У вільний від уроків час наші діти поспішають до гуртків і секцій. Учні мають змогу навчитись малювати, робити аплікації з соломи, вишивати бісером та стрічками. Юні поети відвідують літературну студію «Джерельце», історики-пошуковці працюють у клубі «Пошук». Займаються діти і в музичній школі. Гуртківці неодноразово ставали призерами та переможцями районних та обласних конкурсів та фестивалів дитячої та юнацької творчості.
У 2007 році була створена шкільна дитяча республіка «ЧДР», а на шкільних виборах учні обрали президента і кабінет міністрів. Шкільна республіка має свій гімн, прапор, парламентарі розробили свою Конституцію і Статут. За ініціативи дітей в школі проводиться безліч свят, творчих проектів. Це перші помічники у роботі з малятами, це опора вчителям і вихователям. З ініціативи парламенту в школі проводиться шкільний рейтинг, що є стимулом і у навчанні, і у позаурочній діяльності. А найбільше подобається нашим дітям організовувати і проводити розважальні програми народознавчого характеру. Вже стало доброю традицією святкування у школі Масляної, Вербної неділі, свята Великодня. До Великодня діти готуються особливо: в суботній день кожна виховна група разом з вихователями випікають паски, фарбують яйця, а в неділю на площі перед школою освячують свої пасочки, отримують благословення священника і всі разом збираються за Великоднім столом. Наші діти беруть участь у концертах Недільної школи , з радістю приймають учнів та педагогів Недільної школи і в стінах нашого закладу.
Другий рік діє в школі «Клуб цікавих зустрічей», гостями якого стають цікаві та неординарні особистості. Зустрічались ми і з лікарями, і з державними службовцями, з працівниками культури та військовими, з відомими художниками та спортсменами. Гості діляться з нашими дітьми секретами свого успіху, передають свій життєвий досвід. Зазвичай такі зустрічі проходять у теплій душевній атмосфері і дуже подобаються дітям. Гості клубу є бажаними гостями на шкільному святі Святого Миколая, що вже традиційно відзначається у нашому закладі, випускних вечорах, Днях іменинника. Дякуючи «Клубу цікавих зустрічей», наші діти ближче познайомились з діяльністю Товариства «Чернігівське земляцтво» в м. Києві. Першим познайомитись із столичними земляками пощастило нашим дівчаткам-квіточкам із групи-родини, яка на сьогодні є нашою гордістю. На початку вересня представник Чернігівського земляцтва Сергій Кудін відвідав створену цього року в нашому закладі виховну групу за родинними зв’язками, в якій проживають семерко дівчаток з двох багатодітних сімей. Ця зустріч не залишила байдужими ні гостя, ні щебетух-сестричок. Дівчаткам не терпілося показати свою затишну оселю зі світлими спальними кімнатами, вітальнею, сучасною кухнею, на якій маленькі господині роблять свої перші кроки до вершин кулінарної майстерності. А ще донедавна це був звичайний гуртожиток, який силами колективу закладу та з допомогою благодійників сьогодні перетворився на дитячу мрію, домівку, де на тебе чекає мама-вихователька, де є свої сімейні традиції.
А ще через тиждень вже вся школа приймала в гості Тетяну Синякову, київську землячку родом з Коропа. Мабуть, невипадково ця зустріч відбулася саме в День миру. Діти разом з Тетяною Данилівною запустили в небо кулі миру з побажаннями щастя і добра для всіх жителів планети. І ми сподіваємося, що ці різнокольорові кульки стануть на майбутнє символом нашої дружби .
А нещодавній приїзд Сергія Кудіна і став цьому підтвердженням.

2 грудня Сергій Миколайович зустрівся з парламентарями школи у «Клубі цікавих зустрічей». Непомітно пролетів час за теплою дружньою розмовою. Дізнались старшокласники про діяльність Чернігівського земляцтва, про участь молоді у роботі товариства , про безліч акцій і конкурсів, що проходять з ініціативи організації. Сергій Миколайович передав школярам у подарунок від Чернігівського земляцтва багато науково-популярної та художньої літератури, серед якої і дві збірки творів Леоніда Горлача, підписані на добру згадку черешенській дітворі автором. І загорілись тоді радістю очі дітей, і на мить зупинився час: істориків вже поглинула історична минувшина краю, а любителів слова зачарувала глибина поезій земляків. Кожен знайшов щось своє, те близьке дитячій душі. Час прощатися, але переповнюють враження, багато слів вдячності, а ше більше сподівань на нові зустрічі з земляками.
Ростуть діти, ростуть разом з ними і наші мрії, здійснення яких зробить життя малечі світлим, а кожен їхній день щасливим. А щастя для наших дітей – це вдосталь уваги, тепла та любові від дорослих. І ми добре розуміємо, що все це може дати створення нових виховних груп за родинними зв’язками, де вихователь може приділити достатньо уваги кожній дитині, адже їх у нього семеро, а не двадцять сім. Де діти опанують ази сімейного виховання, навчаться всього необхідного, чого може навчити сім’я, адже все це стане таким важливим у подальшому дорослому житті.
Доторкнулись наші діти до Духовного, гріє їхні дитячі душі віра у янгола-охоронця і, лягаючи спати, згадують у своїх дитячих молитвах маму. І як важливо для наших дітей іноді усамітнитись, побути з собою наодинці. Та мрія дорослих про зведення каплички так і залишилася мрією.
Але попри все ми, дорослі, як і діти, віримо у свого янгола-охоронця. Доброго янгола, який закриє своїм крилом від біди, допоможе здійснити дитячу мрію, повірити у людську небайдужість, і, головне, – не дасть згаснути надії.
Олена ЛАГОШНА, директор КЗ «Черешенська спеціалізована школа-інтернат з поглибленим вивченням окремих предметів та курсів» Чернігівської обласної ради

Опубліковано у Інше. Додати до закладок постійне посилання.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.