З одного боку: «Громада – великий чоловік», але з другого, як казав Тарас Шевченко, «громада — капуста головата». Бува, такого наобирають, такого накричать і навирішують, що хоч стій, хоч падай. Читаю нині щоденники псаломщика Костянтина Самбурського 1918 – 1928 років саме з цих місць, про які хочу розповісти – саме селяни, ота виплекана в народницькому середовищі замилювальна громада, розтягла поміщицькі маєтки, попалила, повирубувала розкішні сади, покрала гравюри, картини – невже й дерева були класово ненависні? Економії та маєтки Забелло, Величків, Дабіжі знищені було, що називається, до пня, до цегли, розтягненої селянами на хліви та погреби, а Качанівка, хоч і під державним захистом, але так і по сьогодні не отямилася від того більшовицько-селянського погрому, не відновила того свого чудового старовинного вигляду. Продовження
FaceBook
Останні коментарі
- Анатолій Пінчук до УКРАЇНА ЄДИНА – ВІД ДОНЕЦЬКА ДО ЧЕРНІГОВА !
- Анатолій Пінчук до БЕРЕГИНІ ПІСНІ
- Анатолій Пінчук до НАЦІОНАЛЬНОМУ МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ – 50 РОКІВ !
- Олександр Пухкал до З ДНЕМ КОНСТИТУЦІЇ УКРАЇНИ !
- Олександр Пухкал до Вітаємо Пухкала Олександра Григоровича з високою нагородою
-
Недавні записи
