Про майбутні реформи …

Учора вечером, у тимчасовому помешканні народних обранців – готелі «Київ», зустрівся із земляками: народними депутатами України Василем Васильовичем Амельченком та Олегом Васильовичем Купрієнком, помічниками-консультантами Василя Васильовича – Інною Володимирівною Олексієнко і Олександром Івановичем Маширом, а також Авдіївським сільським головою з Сосницького району Анатолієм Миколайовичем Адаменком і Блистівським сільським головою з Новгород-Сіверського району Віталієм Олексійовичем Довбнею.

Всі вони були під враженням щойно завершеного засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету, а тому активно обговорювали майбутні реформи, в тому числі й добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст. Не забули згадати і про можливу появу Понорницької територіальної громади.

Звичайно, Анатолій Миколайович відстоював появу Авдіївської територіальної громади, а Олег Васильович висловив свою прихильність до Понорницької, якщо таке питання буде стояти.

Маючи особисту думку з приводу різних реформ, в тому числі й адміністративно-територіальних, вирішив згадати існуючу історію Понорницької сотні та Понорницького району. Щодо останньої історії заглянув до «Історії змін адміністративно-територіального устрою на Чернігівщині», де можна дізнатися про те, що:

30 листопада 1960 року скасовані Батуринський, Березнянський, Корюківський, Олишівський, Холминський райони;

30 грудня 1962 року скасовані Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Дмитріївський, Коропський, Куликівський, Лосинівський, Любецький, Малодівицький, Михайло-Коцюбинський, Носівський, Остерський, Понорницький, Сосницький райони, до категорії міст обласного підпорядкування віднесені міста Бахмач, Городня і Корюківка;

на 1 січня1963 років було 12 районів (Бахмацький, Бобровицький, Ічнянський, Козелецький, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Чернігівський, Щорський) та 6 міст обласного підпорядкування (Бахмач, Городня, Корюківка, Ніжин, Прилуки, Чернігів);

4 січня 1965 року відновлені Борзнянський, Городнянський, Коропський, Носівський, Сосницький, Срібнянський райони, до категорії міст районного підпорядкування віднесені Бахмач, Городня і Корюківка;

8 грудня 1966 року відновлені Варвинський, Корюківський, Куликівський, Талалаївський райони. Зупинилися на 22-х районах (Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський, Чернігівський, Щорський) та 3-х містах обласного значення (Ніжин, Прилуки, Чернігів).

Як очікується, півстоліття адміністративно-територіальної стабільності закінчується. Погано це чи добре – покаже час, а потім розсудить історія.

Однак, діставши з батьківського архіву фотокартку, на якій зображений не чисельний особовий склад Понорницького райвідділу міліції, згадав чимало прикладів його ефективної роботи.

3B95E09C

Ось, зокрема, в гаражі райвиконкому вночі згорів «ГАЗик». Перші керівники району весь свій гнів направили на районну міліцію, що «не догледіла та допустила підпал». Але вже швидко були зібрані докази про загоряння гаража від шини легковика. Адже був «храмовий день» у Крисках, з якого керівники району повернулися «на колесі зі спущеною шиною, що горіла» від самого початку Понорниці. За добу перші керівники району були відправлені головами колгоспів. Тоді це було велике покарання.

Чим не приклад для сучасної влади!

Олексій ОРЄХОВИЧ

Опубліковано у На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.