Вчора, 17 листопада, в приміщенні Національного музею літератури України відбулося вручення літературної премії імені Григорія Порфировича Кочура.
Премія заснована шість років тому Міністерством культури України та Літературним музеєм Григорія Кочура в Ірпені та вручається щороку в день його народження за визначні досягнення в галузі перекладу державною мовою визначних творів світової поезії, а також вагомі праці в царині вітчизняного перекладознавства.
Григорій Порфирович Кочур – наш земляк, один з найяскравіших талантів українського письменства, видатний перекладач-поліглот, історик і теоретик українського художнього перекладу, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка та літературної премії імені Максима Тадейовича Рильського. Він досконало знав більше 20 мов світу та перекладав з 31 мови.
Однак життя його склалося драматично. Він в’язень ГУЛАГу, а також зазнав переслідувань за брежнєвських часів, коли був виключений із Спілки письменників, а його твори та переклади були заборонені для публікації. Окрім премії, на честь Григорія Кочура у Львівському національному університеті імені Івана Франка названа кафедра перекладознавства та контрастивної лінгвістики.
На вручення премії зібрались відомі літератори, викладачі, науковці, родичі Григорія Кочура та земляки під керівництвом голови Менського відділення столичного Чернігівського земляцтва Миколи Ткача.
Відкрив урочисте засідання голова Київського творчого об’єднання перекладачів Національної спілки письменників України Всеволод Іванович Ткаченко.
Із вступним словом виступив директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України академік Микола Григорович Жулинський. Він наголосив на особливості життя й творчості Григорія Кочура та важливості перекладу для становлення й розвитку української літератури й держави в цілому.
Цього року премію присуджено доценту кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики імені Григорія Кочура Львівського національного університету імені Івана Франка, кандидату філологічних наук Тарасу Володимировичу Шмігеру за фундаментальну працю – монографічне дослідження в царині перекладознавства.
Про творчі внесок цьогорічного номінанта премії говорив у своєму виступі заступник Міністра освіти і науки України доктор фізико-математичних наук Максим Віталійович Стріха.
Про роботу музею Григорія Кочура в Ірпені розповіла його директор – невістка майстра Марія Кочур.
Про значення перекладацької школи Григорія Кочура говорили інші виступаючі.
Микола Ткач у своєму виступі привернув увагу присутніх на важливість пошанування Григорія Кочура на його малій батьківщині. Розповів про організовану Чернігівським земляцтвом минулорічну зустріч лауреатів премії, викладачів і аспірантів кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики Львівського національного університету імені Івана Франка, письменниками з учителями й учнями Феськівської ЗОШ І ступеня, яку свого часу закінчував Григорій Кочур. До 100-річчя від дня народження видатного перекладача на стіні школи було встановлено пам’ятну дошку.
В урочистій обстановці диплом лауреата вручив перший заступник Міністра культури України Ігор Дмитрович Ліховий.
У своєму виступі Тарас Шмігер подякував за визнання його праці та поділився планами на майбутнє.
На вечорі звучали переклади Григорія Кочура у виконанні викладачів кафедри перекладознавства та контрастивної лінгвістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Звучала бандура та лунала пісня.
Петро ПАРХОМЕНКО