Борис Гузь підготував нову статтю «Історія хутора Романовщина Горленки, Забіли, Дабіжі, Ростковські». Відомості про представників відомих козацько-старшинських і дворянських родів, біографії яких пов’язані з хутором Романовщина він збирав шість років. Щойно завершивши дослідження, Борис Олександрович надіслав свою працю для розміщення на нашому сайті.
FaceBook
Останні коментарі
- Володимир Лузан до «Ультраправий, європейський расист і антисеміт, троянський кінь Путіна виступає з промовою на конференції консерваторів» / ‘Far right, European racist and anti-Semite strongman, the Trojan Horse of Putin holds speech at conservative conference’
- Володимир Лузан до Як швидко ми все забули…
- Володимир Лузан до Хроніки Широкої війни
- Анатолій Пінчук до Чотири роки тому
- Анатолій Пінчук до «Звір спробував м’яса і понюхав отруєні пари крові»
-
Недавні записи
- Укази Президента України №№ 571, 572 про відзначення державними нагородами
- Обговорювалися цікаві теми / Diskutovalo se o zajímavých tématech
- № 224 газети «Світ-інфо»
- Ще один довгий національний кошмар в США / Yet another long national nightmare in the USA
- Указ Президента України №570 про відзначення державними нагородами
Шкода, що не збереглося листування між Василем Горленком і Олександром Дабіжею. Воно багато б пролило світла не лише на родинні стосунки, а й на те, як Василь Горленко залучав свого брата до української тематики…
Довго не знали, де знаходився хутір Романівщина. Він загадкою був для Петра Ротача, якийсь час і для мене. А тут – цілий світ…
Щира вдячність пану Борису.
Стаття «Історія хутора Романовщина: Горленки, Забіли, Дабіжі, Ростковські» перероблена та доповнена, вийшла під назвою «Історія садиби Романівщина» (автори Б.Гузь, М.Терещенко) у збірнику: Оживає минувшина. Творчість ічнянців. Книга дев’ята / Упорядники М.Терещенко, В. Шевченко. – К.: Гнозіс, 2018. – 88 с. – С. 27-54.
Віталій Федорович Шевченко, відомий український політик, журналіст, письменник, народний депутат України II, III, IV-го скликань, голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (2005–2009), очолював фонд свого імені, який і видав вказаний збірник.
Він помер 20 вересня 2018 р. в Києві у віці 64 роки. Мабуть, передчував власну смерть, бо квапив мене з текстом статті, ще й розмістив у збірнику іншу мою статтю.
Земля йому пухом!