Суперфестиваль у Пісках

Тисячі гостей із Чернігівщини та України. Вітання почесних гостей і делегацій. Конкурси фольклорних і хореографічних колективів, зокрема дитячих. Зіркові естрадні артисти. Звитяжні козаки-каскадери на баских конях. Мужні українські десантники, які демонстрували прийоми рукопашного бою. Яскраве дефіле барабанщиць. Захоплюючі майстер – класи. Народні митці, умільці та великий, яскравий ярмарковий світ різноманітних товарів і послуг. А ще неймовірний святковий салют… – усе це та багато іншого відбулося на V Всеукраїнському фестивалі «Відродження українського села, його духовності і культури», що проходив 9-10 червня. 

Відверто кажучи, ще буквально шість років тому проведення такого добре організованого, масштабного, дуже резонансного дводенного суперфестивалю в невеликому мальовничому селі на Присеймів’ї здавалося дивовижною, однак недосяжною мрією. Ну, як же таке може бути?.. Втім, Валерій Петрович Колоша, директор ПСП «Пісківське», що в Бахмацькому районі Чернігівської області, депутат обласної ради, відомий меценат, який по-справжньому опікується духовністю і культурою українського села, задумав і блискуче здійснив власну мрію! І ось уже один із найкращих масових фестивалів України п’ятий рік поспіль зібрав на гостинній землі у чудовому селі Піски гроно талановитих і небайдужих людей.

Звісно, переказувати таку подію – справа, як то кажуть, невдячна. Найліпше бодай раз на власні очі побачити, ніж десь про це прочитати чи почути. Адже, без перебільшення, подія – велична, знакова і, що дуже важливо за нинішніх економічних і політичних негараздів, надзвичайно позитивна. Бо стільки щасливих посмішок і привітних облич бачив хіба що рік тому, на цьому ж прекрасному святі в Пісках!

Та щороку програма диво-фестивалю змінюється, стає все видовищнішою та цікавішою. Нині відкрив велике свято духовий оркестр 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Причому прозвучали не лише відомі патріотичні українські пісні, а й зовсім нові, створені самими вояками.

Тож поспілкувався з військовим диригентом Віктором Цапурою. Служить Віктор Олександрович уже дев’ятнадцять років, зараз – майор. Був період коли недалекоглядні можновладці українську армію заходилися скорочувати-нищити. Тож скоротили і чудовий, патріотичний оркестр. Але, коли почалася гібридна війна на Сході України, його було заново створено у визволеному Слов’янську. Тепер тут 18 виконавців. Об’їздили всі позиції наших вояків, багато разів виступали і перед місцевими жителями. Якщо спочатку ті поставилися насторожено, то вже незабаром на виступи українських військових збиралися цілі площі. Тому така діяльність – дуже важлива! Хоча музикантам оркестру доводилося і на блокпостах стояти – виконувати бойове завдання. А ці гарні нові пісні створив боєць Володимир Чернях – і проникливі слова, й музику, яка бере за душу. Також слова однієї пісні написав важкопоранений Андрій Овсяненко, коли лікувався у шпиталі.

До речі, на цьому фестивалі десантники вразили не лише добрим вокалом. Бійці зведеної роти окремої 95-ї десантно-штурмової бригади продемонстрували елементи ведення рукопашного бою. Видовище захоплююче, тож зібралося дуже багато людей, зокрема й дітей і підлітків. Все-таки ставлення до української армії та професії військового зараз кардинально змінилося, і служити в Збройних Силах України – справді, почесно! Це чудово розуміють і в Пісках – очільник нашого Чернігівського округу Козацтва Запорозького, генерал-командор Валерій Колоша постійно допомагає нашим воякам. Взагалі ж, Валерій Петрович – також голова Бахмацької організації Спілки ветеранів Афганістану, і воїни-афганці традиційно зустрілися на цьому святі.

Але повернемося до фестивального дійства. Запам’яталися яскраві світлини багатобарвної святкової ходи учасників фестивалю, зокрема граціозне дефіле юних красунь-барабанщиць із Ніжина, величний танок Божих матерів і запальний гопак у виконанні колективу студентів Сумського національного аграрного університету… Це було дуже круто, молодці!

Завітав на свято народний депутат України Валерій Давиденко, який дуже гарно відгукнувся про фестиваль у Пісках, щиро подякував усім жителям за таку любов до рідного села (адже село – це оберіг держави), які власноруч дбають про нього, плекають народні традиції. І саме на таких квітучих селах зараз тримається Україна. Валерій Миколайович, як завжди, приїхав із подарунками – він вручив сільському голові Пісок вісім велосипедів для працівників соціальної сфери.

«Кожен, хто вклав свою енергію, працю та бажання у розвиток цієї землі, гідний величезної поваги! Гуртуючи довкола себе прихильників культурного розвитку села, Валерій Петрович Колоша своїм прикладом переконливо доводить, що відродження села – невід’ємна умова відродження економіки нашої держави, – зазначив у вітальному слові заступник голови обласної ради Арсен Дідур. – І я впевнений, що вже найближчим часом цей фестиваль, наповнений неповторним колоритом і національною пам’яттю поколінь, стане ще однією туристичною принадою Чернігівщини, подивитися на яку щорічно приїжджатимуть тисячі туристів з усієї України та закордону. Сподіваюся, наш фестиваль невдовзі стане міжнародним».

На свято українського села прибула делегація Товариства «Чернігівське земляцтво» та Всеукраїнської спілки ветеранів війни у складі Олександра Пухкала, Сергія Кудіна, Володимира Леміша, Лариси Моцар, Миколи Кагадія, Івана Павленка, В’ячеслава Грежука, Володимира Полтавця. Зі щирими та сердечними словами вітання до жителів села Піски та до учасників фестивалю звернувся керівник делегації – голова Бахмацького відділення Чернігівського земляцтва Олександр Пухкал. Він говорив про те, що чернігівці, які волею долі оселилися в Києві, люблять свою Чернігівщину, надають всіляку допомогу в її духовному та культурному розвитку, постійно підтримують зв’язки з рідним селом, з тим куточком української землі, де вперше пробіг босими ніжками по росяній траві, де пройшло дитинство і юність, де пізнав неповторну чернігівську природу та людей Чернігівщини, де кожен відкрив для себе цілий материк, ім’я якому Мала Батьківщина. До неї, як до духовної криниці линуть земляки, щоб почерпнути життєдайну енергетику рідної землі. Олександр Пухкал підкреслив, що вони в Києві пишаються здобутками своїх земляків-чернігівців, зокрема успіхами місцевого сільськогосподарського підприємства, яке очолює справжній державник, талановитий керівник, громадський подвижник і патріот свого краю Валерій Колоша. Саме такі підприємства та такі лідери стануть основою відродження українського села. На завершення Олександр Пухкал побажав землякам подальших успіхів, вручив нагороди від Всеукраїнської спілки ветеранів війни Валерію Колоші та його побратимам-афганцям і подарунок бібліотеці села Піски від Бахмацького віділення земляцтва.

Говорили добрі слова жителям і учасникам фестивалю голова Бахмацької райдержадміністрації Тетяна Неділько, голова Ніжинської районної ради Олег Бузун та інші почесні гості.

Поспілкувалися ми на святі з депутатом обласної ради, знаним тренером збірної України з вільної боротьби, завідувачем кафедри Національного університету фізичного виховання та спорту, членом Бахмацького відділення земляцтва, почесним громадянином Чернігівської області Григорієм Даньком. Григорій Володимирович – родом із Бахмаччини, він із задоволенням приїздить до земляків і любить фестиваль у Пісках. Буває тут щоразу зі своєю дружиною Тетяною Миколаївною, з якою виховали чотирьох дітей.

Серед численних гостей були й депутати обласної ради Віктор Труш, Григорій Супрун, Сергій Чубовський, Василь Нестерук, Юрій Болоховець, Анатолій Хавило, що прибули підтримати свого колегу Валерія Колошу.

Зі словами привітання мені довелося виступити як президенту Міжнародної літературно-мистецької Академії України (яка об’єднує письменників, перекладачів, науковців та журналістів із 55-ти держав) та заступнику головного редактора обласної газети «Деснянська правда». Урочисто вручив почесні нагороди: міжнародні премії імені Григорія Сковороди та Пантелеймона Куліша – Валерію Колоші за визначну благодійну та громадську діяльність, а міжнародні премії імені Миколи Гоголя – гурту «Смоляни»: Ользі Зеленській (Євченко), Миколі Перцю та Роману Кизюну – за визначну творчу та патріотичну діяльність.

Голова оргкомітету фестивалю Валерій Колоша тепло подякував усім, хто підтримав свято. «Як би нам зараз не було важко жити, ми, українці, не повинні забувати про рідне село, – наголосив він. – Те село, котре виплекало, виростило й дало путівку в життя багатьом відомим людям; щоб наша країна розцвіла, щоб у ній було добре жити і бути кращими за багатьох інших. Усе залежить від нас із вами. Тож об’єднаймося, люди, й відродимо українське село, нашу духовність та культуру».

Незабаром святкові столи буквально ломилися від усіляких страв… Зокрема, на фестивалі майстерно приготували куліш та юшку, печеню та шашлики, ціле море смаколиків; неабияким попитом користувалися й голландські сири місцевого сільгосппідприємства – як на мене, найкращі в Україні!

Були й різноманітні майстер-класи: їзда верхи на коні, розпис українськими візерунками та індійський диво-розпис, обмазування хати глиною, гончарство, ковальство, лозоплетіння, виготовлення букетів із цукерок та фруктів, вироби з бісеру фріволіте, пап’є-маше та багато іншого. А малечу розважали аніматори…

Тисячі людей, мов зачаровані, спостерігали за вражаючими виступами групи козаків-каскадерів «Козацький дух». Мужні обличчя, богатирські тіла, баскі коні, котрі долали будь-які перешкоди. Надзвичайно складні трюки у виконанні звитяжних людей! «Богу дякувати, є ще український дух на нашій славній Україні, – раз-по-раз лунало серед натхненних глядачів. – Із такими хоробрими козаками-характерниками ми все подолаємо».

Так, все це – дуже патріотично, вишукано та майстерно – буквально на одному подиху. До того ж, продемонструвавши свою надзвичайну доблесть, козаки охоче спілкувалися й фотографувалися з багатьма людьми та катали на конях абсолютно щасливих дітей, поводилися напрочуд просто й водночас шляхетно.

Керівник каскадерів – Євгеній Крутов розповів, що змалечку буквально обожнює коней. Розуміє справжню душу цієї благородної та красивої тварини. Тому й вирішив присвятити своє життя коням; а згодом разом з однодумцями створив групу «Козацький дух», яка відтепер постійно бере участь у престижних спортивних змаганнях, виступає на святах та фестивалях, знімається в численних кінофільмах. Зокрема, запам’яталися нашим козакам зйомки кінострічки «Тараса Бульби», де вони продемонстрували всю свою майстерність.

З дитинства мріяв проїхати верхи на прекрасному білому коні, однак досі це мені ніяк не вдавалося… То буквально не вистачало часу, бо завжди мав багато роботи та усіляких справ; то просто не міг знайти такого баского, чарівного коня. І саме на фестивалі Валерія Колоші мені поталанило: і кінь знайшовся, й часу виявилося вдосталь (фестиваль тривав із самого ранку й до пізньої ночі). Тож все-таки вдалося здійснити свою дитячу, заповітну мрію і почувався абсолютно щасливим!

Гран-прі конкурсу фольклорних колективів здобув ансамбль «Світлячок» зі Сновська. Як на мене, цілком заслужено. Добре, що діти змалечку вчаться нашим, українським традиціям і стародавнім обрядам. І низький уклін їхнім педагогам! Жодних сумнівів, що ці учні виростуть справжніми патріотами України.

Побесідували ми з Валентиною Євгенівною Діденко, котра 20 років поспіль співає у чудовому фольклорно-етнографічному колективі «Криниці» Бахмацького сільського будинку культури. Нині тут – 11 жінок і 7 чоловіків. Найстаршій, Ніні Миколаївні, – 73, а керівникові, Антоніні Іванівні Цибань, – 72 роки. Валентина Діденко любить народні пісні з дитинства, а співати почала в шкільному хорі. Все життя працювала вчителькою англійської мови. У «Криницях», які цього року, восени, відзначатимуть своє 35-ліття, разом із Валентиною Євгенівною виступає і її чоловік. У новорічну ніч колектив співав у програмі Оксани Пекун «Фольк-music».

Гран-прі конкурсу хореографічних колективів вибороли «Веселі черевички» з Козельця. Глядачам дуже сподобалися їхні кавказький танок і дивовижне танго.

Справжньою, яскравою та неперевершеною естрадною зіркою на фестивалі почувалася Оля Зеленська (Євченко), пісні якої («На білому коні», «Темна нічка», «Сонце Літо» та інші) вже звучать у теле – та радіоефірі, зокрема на центральних каналах; і наша талановита землячка, буквально на очах, стає все популярнішою, дружить та виступає на одній сцені разом із зірковими українськими артистами.

Також на святі в Пісках вдячні глядачі не шкодували долонь, аплодуючи виконавцям. Нам запам’яталися виступ Чернігівського академічного українського народного хору обласного філармонійного центру фестивалів та концертних програм (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Володимир Коцур), гурти «Смоляни» та «VAN GOG», народна артистка України, співачка і популярна телеведуча Оксана Пекун, феєричний DZIDZIO, заслужений артист України Дмитро Андрієць, відомий композитор Ніколо Петраш, заслужені діячі мистецтв України – поет-пісняр Степан Галябарда та композитор Ігор Білик, обдарована родина Сальнікових із Сум, дотепний пародист Андрій Касьяненко зі своїм шоу-балетом…

О 23-тій годині небеса спалахнули грандіозним святковим феєрверком! Але й після того свято тривало вночі, зокрема неймовірний танцювальний марафон.

Наступного дня відбулися зустріч Чудотворної ікони Божої Матері, хресний хід до храму Казанської Божої Матері та Божественна літургія. Продовжувалися концертна програма і майстер-класи… Зокрема, вразили колоритний весільний обряд «Віддавала мати дочку», блискуче виконаний ансамблем «Берегиня» з села Піски (керівник – Віра Мельник), спортивні змагання з конкуру клубу «Козацький дух», прослуховування з Оксаною Пекун, виступ циганського колективу з міста Лубни Полтавської області. Також на фестивалі гарно виступали гості з Києва, Сум, Кропивницького, Закарпаття… Даруйте, не можемо розповісти про всіх у своєму журналістському матеріалі.

Втім, попереду – нові великі фестивалі у селі Піски, які вже так полюбилися людям. Валерій Колоша обіцяє, що вони неодмінно стануть міжнародними, щоб гості із закордону потім розповідали в своїх державах про наше чудове село Піски з Присеймівського краю, про мальовничу Чернігівщину та незалежну, суверенну Україну.

Щиро дякуємо, Валерію Петровичу! Що ж, із задоволенням зустрінемося тут наступного року!

Сергій ДЗЮБА

Опубліковано у На Чернігівщині | Теґи: . | Додати в закладки: постійне посилання на публікацію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *