Архів позначки: Сосницьке відділення

Вчора, 31 липня, вкотре переконалася, що немає на нашій маленькій планеті безпечних і спокійних місць. Але всім, хто мені писав, телефонував у цей час, хочу сказати: дякую, я та мої колеги в безпеці. В цьому нас запевнив і прем’єр-міністр Альбін … Продовження →

Прем’єр Угорщини Віктор Орбан висловився, що Україна ніколи не виграє цю війну, тому, мовляв, треба сідати за стіл переговорів з путіним. Отримав, знать, таку відмашку від своїх хазяїв кремлівських. Але дивіться як змінилася риторика – уже розглядають варіант перемоги України. … Продовження →

На грані бою і болю людина підсвідомо шукає знаки та символи. Бо так хочеться доброго знаку, на перемогу, на життя. Зрештою, ще китайський мудрець, здається, Лао-цзи, помітив: світом правлять знаки і символи.

Гімн України у столиці Республіки Косово. Це те, що найменше сподівалася тут почути, незважаючи на прояви щирої підтримки від народу та уряду країни. Відчуваю їх протягом трьох місяців, які живу в Приштині. Не перестаю дивуватися величі духу та мужності своїх … Продовження →

Сьогодні вперше з точки відліку «після 24-го» повернулася до батьківського дому на Сосниччині. До мого рідного містечка, яке полохливо сховалося від війни в густих чернігівських лісах між зачарованою Десною, принишклою Убіддю та вперто ігноруючою війну В’юнкою.

Не знаю, чому цю квітку обзивають коров’яком – якраз корови її і не їдять. А по-нашому вона зветься поетично – дивина скіпетровидна. І стоять її свічки, світять жовтим маяковим проблиском на збережених від обжорства агрохолдингів луках, наче наші молитви до … Продовження →